View settings

Font size:

Site colours

Images

Settings

Font settings:

Select font Arial Times New Roman

Character spacing (kerning): Standard Medium Large

Colour scheme selection:

Close panel Default settings

Дошкільний навчальний заклад № 7 загального розвитку

Освітня програма на 2024 - 2025 н.р.

Деталі: Категорія: Інформація закладу; Перегляди: 588

ЗМІСТ

РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

1.1. Режим роботи ЗДО на 2024/2025 н.р.

1.2. Розклад занять

1.3.Перелік чинних освітніх програм, за якими організовується освітній процес у групах ЗДО

1.4. Розподіл навчального навантаження

1.5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

РОЗДІЛ ІІ. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ НАПРЯМІВ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

2.1. Методичні рекомендації щодо форми, змісту та особливостей планування освітньої роботи вихователів та педагогів-спеціалістів

РОЗДІЛ ІІІ.ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Методичні рекомендації щодо планування у ЗДО

РОЗДІЛ ІV. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

4.1. Інструменти моніторингу динаміки розвитку дітей усіх вікових груп

ВСТУП

Мета освітньої програми – реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 2 до 6-7 років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі; створення у закладі інтегрованої освіти.

Завдання освітньої програми:

· забезпечення якісної організації освітнього процесу в ЗДО; оновлення змісту дошкільної освіти;

· створення умов, комфортних для розвитку пізнавальних і психічних процесів дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі; збагачення розвивального предметно-ігрового середовища відповідно до інтересів та потреб дошкільників;

· забезпечення реалізації можливостей і творчих здібностей кожної дитини;

· удосконалення освітнього процесу шляхом упровадження інноваційних технологій, сучасних методів і засобів навчання дошкільників;

· удосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками; турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток кожної дитини;

· максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;

· забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку;

· організація психолого-педагогічної підтримки дітей у відповідності з їх віковими та індивідуальними особливостями і здібностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;

· забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку дітей, охорони і зміцнення їх здоров’я;

· удосконалення корекційно-розвивальної роботи, що забезпечує своєчасну психолого-педагогічну допомогу в освоєнні змісту навчання і корекцію вад дітей з ООП в умовах ЗДО;

· сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6 років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у НУШ;

· підвищення професійної майстерності педагогічних працівників.

Запорукою успішної реалізації завдань освітньої програми є наступне:

- створення педагогічно доцільного безпечного розвивального середовища для забезпечення життєтворчого простору дитини;

- вибір ефективних методів (традиційних та інтерактивних) і прийомів відповідно до рівнів розвитку вихованців, дозування навантаження, постійне нарощування складності завдань;

- добір ефективних форм організації діяльності дошкільників.

Структура освітньої програми – визначення освітніх напрямів відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2021); визначення загального обсягу навантаження на кожний вік дитини: ранній вік (третій рік життя), молодший дошкільний вік (четвертий рік життя), середній дошкільний вік (п’ятий рік життя), старший дошкільний вік (шостий рік життя); кожний освітній напрям програми завершується показниками компетентності.

Очікувані результати освітньої роботи

Для дошкільників. Очікування суспільства сьогодні насамперед пов’язані з вихованням життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої особистості. Оскільки «компетентний» означає «досвідчений», освітня програма закладу дошкільної освіти (ясла-садок) орієнтує педагогічний колектив та батьків вихованців на:

· розвиток у дитини особистісного досвіду у чотирьох основних сферах життєдіяльності: власному Я, природному, предметному, соціальному просторах;

· закладання основ компетентності дитини: формування цілісної картини світу як життєвого орієнтира, розширення та поглиблення досвіду, завдяки якому дитина розв’язує проблеми, виявляє гнучкість, мислить креативно, досягає успіху в різних видах діяльності, проявляє базові якості особистості;

· формування готовності дитини до реалій сьогодення та подальших шкільних навантажень у НУШ.

Для педагогічних працівників. Для створення умов активного розвитку, навчання і виховання дошкільників необхідно забезпечити кожній дитині статус суб’єкта рівноправної взаємодії з іншими дітьми та вихователем у процесі різних видів діяльності; найбільш вдалою є особистісно орієнтована модель у взаєминах «педагог - дитина». Освітня програма закладу дошкільної освіти (ясла-садок) орієнтує педагогічний колектив на:

· активне впровадження особистісно орієнтованої моделі організації освітньої діяльності з дошкільниками та педагогічного партнерства у взаєминах «педагог-дитина»; відхід від авторитарно-маніпулятивного спілкування з дитиною, яке може викликати у неї емоційну напруженість, страх, невпевненість, призвести до послаблення уваги, пам’яті, працездатності, спровокувати порушення соціальної поведінки;

· впровадження інтегрованого підходу до організації освітньої діяльності з дошкільниками: доцільного поєднання та взаємопроникнення змісту різних освітніх ліній на інтегрованих заняттях; формування пізнавального та практичного досвіду дитини у різних видах діяльності; використання інтерактивних методів навчання та міжособистісної взаємодії педагога і дитини, дітей між собою;

· оновлення, урізноманітнення форм, методів, технологій навчання та виховання дошкільників, забезпечення індивідуально-диференційованого підходу до кожного вихованця;

· підвищення кваліфікації, професійної майстерності педагогічних працівників в умовах модернізаційних змін у дошкільній освіті; сформованість гуманістичних цінностей педагогів, особистісної зрілості, високого рівня освіченості, практичну вмілість створювати розвивальне освітнє середовище (в т.ч. інклюзивне), будувати партнерські взаємовідносини з вихованцями та батьками.

Для батьків. Сім’я є природним середовищем для фізичного, психічного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Участь батьків у формуванні життєвої компетентності дитини, залучення їх до освітнього процесу в ЗДО утверджує позиції про те, що кожен з батьків є відповідальним за дошкільну освіту дитини, збереження її життя, зміцнення здоров’я і усвідомленого ставлення до здорового способу життя.

Освітня програма ЗДО спрямовує батьків на:

· збільшення ролі партнерської взаємодії з педагогічними працівниками ЗДО у розвитку, навчанні та вихованні дитини;

· формування високого рівня психологічної культури, психолого-педагогічного просвітництва;

· посилення відповідальності за рівень розвитку дитини, формування її життєвої компетентності та готовності продовжити навчання в НУШ.

РОЗДІЛІ

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИНАВЧАННЯЗДОБУВАЧІВОСВІТИ

1.1. РежимроботиЗДОна2024/2025 навчальнийрік

№ *з/п*	*Режимні моменти*	*І молодша група*	*ІІ молодша група*	*Середня група*	*Старша група*
1	Ранковий прийом, температурний скринінг, ігри. Ранкова гімнастика	7.30 - 8.30	7.30 - 8.00	7.30 - 8.10	7.30 - 8.20
2	Сніданок	8.30 - 8.50	8.00 - 8.50	8.10 - 8.40	8.20 - 8.40
3	Ігри, підготовка до занять	8.50 - 9.20	8.50 - 9.00	8.40 - 9.00	8.40 - 8.50
4	Заняття	9.20 - 9.55	9.00 - 9.55	9.00 - 10.10	8.50 - 10.30
5	Підготовка до прогулянки. Прогулянка	9.55 - 11.50	9.55 - 12.00	10.10 - 12.10	10.30 - 12.30
6	Повернення з прогулянки	11.50 - 12.00	12.00 - 12.10	12.10 - 12.20	12.30 - 12.40
7	Обід	12.00 - 12.30	12.10 - 12.40	12.20 - 12.50	12.40 - 13.10
8	Сон	12.30 - 15.00	12.40 - 15.10	12.50 - 15.00	13.10 - 15.10
9	Поступовий підйом. Повітряні процедури	15.00 - 15.25	15.10 - 15.35	15.00 - 15.20	15.10 - 15.30
10	Полуденок	15.25 - 15.50	15.35 - 15.55	15.20 - 15.40	15.30 - 15.50
11	Ігри, розваги, заняття, самостійна діяльність	15.50 - 16.25	15.55 - 16.15	15.40 - 16.30	15.50 - 16.50
12	Підготовка до прогулянки. Прогулянка	16.25 - 18.00	16.15 - 18.00	16.30 - 18.00	16.50 - 18.00

1.2. Розклад занять

РОЗПОДІЛ ОРГАНІЗОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

2024 – 2025 Н.Р.

Перша молодша група

Друга молодша група

Середня група

Старша група

Дні тижня

Немеш Марія Василівна

Якубик Людмила Миколаївна

Олейник Галина Юріївна

Чемсак Світлана Миколаївна

Станко Людмила Петрівна

Бабіля Христина Робертівна

Бенца Наталія Іванівна

Олейник Галина Юріївна

Понеділок

1. Ознайомлення із соціумом/ з природним довкіллям

2. Музична діяльність

1. Ознайомлення із соціумом/ з природним довкіллям

2. Художня література

1. Музична діяльність

2. Ознайомлення із соціумом/ з природним довкіллям

1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

2. Аплікація/ конструювання

3. Музична діяльність

Ігрова діяльність

СХД / театралізована діяльність

СХД/ театралізована діяльність

Вівторок

1. Фізкультура

2. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

1. ФЕМУ (сенсорно-пізнавальна діяльність)

2. Фізкультура

1. ФЕМУ (сенсорно-пізнавальна діяльність)

2. Фізкультура

1. ФЕМУ (сенсорно-пізнавальна діяльність)

2. Ознайомлення із соціумом

3. Фізкультура

СХД

Трудова діяльність

Пошуково-дослідницька діяльність

Середа

1. Сенсорний розвиток

2. Художня література

1. Музична діяльність

2. Аплікація/ ліплення

Піший перехід

1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

соціумом

2. Музична діяльність

1. Грамота

2. Письмо

3. Музична діяльність

Піший перехід

Фізкультурні

розваги 2,4 тижд.

Фізкультурні

розваги 2,4 тижд.

Фізкультурні

розваги 1,3 тижд.

Фізкультурні

розваги 1,3 тижд.

Четвер

1. Фізкультура

2. Аплікація/ ліплення

1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

2. Фізкультура

1. Аплікація/ ліплення

2. Фізкультура

1. Ознайомлення з природним довкіллям

2. Ліплення

3. Фізкультура

Музичні розваги

1,3 тижд.

Музичні розваги

1,3 тижд.

Музичні розваги

2,4 тижд.

Музичні розваги

2,4 тижд.

П’ятниця

1. Музична діяльність

2. Малювання

1. Малювання

2. Музична діяльність

1. Малювання

2. Художня література

Піший перехід

1. Художня література

2. Малювання

3. Фізкультура

ОБЖД/Валеологія

Трудова діяльність

ОБЖД/Валеологія

Трудова діяльність

Заняття з музики проводить музкерівник Боршош О.П.

Заняття з фізкультури проводить фізінструктор Чемсак С.М.

День здоров’я – остання п’ятниця місяця – заняття з валеології та ОБЖД.

Розподіл занять на тиждень проводиться відповідно до Наказу МОН № 446 від 20.04.15 року «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності».

Тривалість одного заняття:

у групі раннього віку – 10 хвилин;

у групі молодшого дошкільного віку – 15 хвилин;

у групі середнього дошкільного віку – 20 хвилин;

у групі старшого дошкільного віку – 25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин (під час адаптивного карантина тривалість всіх занять зменшена на 10 хвилин, окрім груп раннього віку).

Тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп — 15 хвилин, середніх — 20 хвилин, старших — 25 хвилин. Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.

1.3.Перелік чинних освітніх програм, за якими організовується освітній процес угрупахЗДО

Освітній процес у закладі дошкільної освіти №40 здійснюєтьсявідповіднодопрограмно-методичногозабезпеченнятаєєдинимкомплексомосвітніхкомпонентівдлядосягненнявихованцямирезультатівнабуттякомпетентностей,визначенихБазовимкомпонентомдошкільноїосвіти,чиннимиосвітнімикомплекснимитапарціальнимипрограмами,рекомендованимиМіністерствомосвітиінаукиУкраїни.

Відповідно до рішення педагогічної ради ЗДО №7 «Віночок» (протокол №3 від «22» серпня2024 року) освітній процес здійснюється за програмами, рекомендованими МіністерствомосвітиінаукиУкраїнита парціальнимипрограмами.

Змістінваріантної складової Базовогокомпонентадошкільної освітизабезпечуєтьсячерезПрограмурозвиткудитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

Також використовуються парціальні програми:

- Програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку «Про себе треба знати, про себе треба дбати». Лохвицька Л.В., Тернопіль, Мандрівець, 2014

- Україна – моя батьківщина. Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку. За наук. ред. Рейпольської О.Д., авт. Каплуновська О.М., Кичата І.І., Палець Ю.М., Тернопіль «Мандрівець», 2022

- Назаняттяхз фізичногорозвиткуреалізуєтьсяпрограма: Казкова фізкультура. Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього тадошкільноговіку»(ЄфименкоМ.М.)

Освітня лінія	Зміст освітнього процесу
Особистість дитини	Передбачає: - формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; - виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.
Дитина в соціумі	Передбачає: -формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства
Дитина у природному довкіллі	Передбачає: Містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин;готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування.
Мовлення дитини	Передбачає: -засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.
Дитина в світі культури	Передбачає: - формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.
Гра дитини	Передбачає: -розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі	Передбачає: - сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Фізичний розвиток дітей здійснюється під час:

- ранкової гімнастики;

- гімнастики пробудження;

- занять фізичною культурою;

- рухливих ігор та ігор спортивного характеру;

- загартування;

- фізкультурних хвилинок під час занять;

- фізкультурних пауз між заняттями;

- фізкультурних комплексів під час денної прогулянки (пішохідний перехід);

- оздоровчих заходів з використанням арт-терапевтичних технологій.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з дворічного віку.

Тривалість занять для дітей наступна:

- у віці від 2 до 3 років – 15 хвилин;

- від 3 до 4 років – до 20 хвилин;

- від 4 до 5 років – 20-25 хвилин;

- від 5 до 6 (7) років – 25-30 хвилин

Зміст освітнього процесу в закладі у 2020-2021 навчальному році спрямований на формування та розвиток компетентностей вихованців відповідно до освітніх ліній Базового компонента. Базовий компонент визначає зміст і структуру дошкільної освіти за його інваріантною і варіативною складовими. Інваріантна складова змісту дошкільної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої (психічної) та зовнішньої (Всесвіт) картини світу, змістом Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів) розвитку (саморозвитку), набуття знань, умінь і навичок дитини.

Інваріантну частину змісту дошкільної освіти систематизовано за освітніми напрямами «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», що забезпечує неперервність змісту освітніх ліній дошкільної та початкової ланок. Виключення з інваріантної частини будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

1.4.Очікуванірезультатинавчанняздобувачівосвіти

ОчікуванимирезультатаминавчанняздобувачівосвітиєнабуттякомпетентностейвизначенихБазовимкомпонентомдошкільноїосвіти,комплекснимитапарціальнимипрограмами,зазначенимиуданійосвітнійпрограмі.

РОЗДІЛІІ

ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ НАПРЯМІВ,ЛОГІЧНАПОСЛІДОВНІСТЬЇХВИВЧЕННЯ

2.1. Методичні рекомендації щодо форми, змісту та особливостей ведення планівосвітньоїроботивихователівтаспеціалістів

Дотриманнязмісту,взаємозв’язкуталогічноїпослідовностіреалізаціїосвітніхнапрямівБКДОзабезпечуєтьсятавідображаєтьсяублочно-тематичномуплануванніосвітньогопроцесу.

Перспективне планування визначає завдання і зміст роботи, методи і форми освітньогопроцесу на тривалий відрізок часу (місяць). Основою планування є програма розвитку дитини дошкільноговіку«Українське дошкілля».Роботапедагогічнихпрацівниківрегламентується календарним планом, який є основним для вихователя, і складаєтьсяна 1тиждень.

Педагогамнадаєтьсяправоприплануванніпроявлятитворчість,ініціативу,враховуючи сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку. Принципами календарногоплануванняє:послідовністьувикладенніматеріалу,чіткістьпоставленихзавдань,відповідність форм роботивіковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітністьвидівдіяльностітощо.

Упершійполовинідняневартоперевантажуватидітейорганізованимиформамидіяльності (заняттями), а рівномірно розподіляти види активності за освітніми напрямамипротягомдня.

План передбачає види дитячої діяльності, як організованої педагогом так і самостійної(продуктивну працю, художню діяльність, гру, спілкування та ін.); індивідуальну роботу здітьми(новачками,тимихточастохворіє,маєрізніпроблемитощо).

Основні структурні компоненти перспективного планування освітньої роботи на місяць

План роботи (перспективний, календарний) є обов'язковою документацією педагогічних працівників. Календарному плануванню освітньої роботи з дошкільниками завжди передує перспективне планування на кожен місяць, який формуємо відповідно таких структурних компонентів:

· Тематика інтегрованих освітніх блоків на місяць (рік).

· По 2 комплекси ранкової гімнастики та гімнастики пробудження після сну.

· Загартовувальні процедури (із зазначенням назв усіх процедур і норм (перебігу) загартування).

· Перспективне планування освітньої роботи, спрямованої на розгортання сюжетно-рольової гри (до 2-3-х ігор на місяць).

· Перспективне планування організованої навчально-пізнавальної діяльності на місяць (сітка занять із зазначенням теми та програмових завдань).

· Циклограма рухливих ігор+ завдання, яку зручно складати у таблиці (потижнево).

· Циклограма дидактичних ігор + завдання (потижнево).

· Циклограма трудової діяльності + завдання – потижнево (див. табличку).

· Свята, розваги, тематичні тижні (здоров'я, фізкультури, знань з безпеки життєдіяльності, екології, мистецтва тощо) (форма роботи, тема, дата проведення).

· Піші переходи (потижнево).

· Робота з батьками (форма роботи, тема, дата проведення).

· Усна народна творчість (добірка програмових творів на місяць).

· Тощо.

Плануванняосвітньоїроботиздітьмискладаєтьсязарежимнимимоментами зурахуваннямосвітніхнапрямів.

Вихователь має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі і формипланування. Обов’язкова умова під час плануванні освітньої роботи з дітьми – участь обохвихователіввіковоїгрупи.

Роботамузичногокерівника,інструкторазфізкультури,практичногопсихолога,керівника гурткапланується окремо для кожної віковоїгрупи.Ціпланиузгоджуютьсязпланамироботивихователів.

РОЗДІЛІІІ

ФОРМИОРГАНІЗАЦІЇОСВІТНЬОГОПРОЦЕСУ

3.1.МетодичнірекомендаціїщодоплануванняуЗДО

Навчальний рік у ЗДО №7 «Віночок» розпочинається 1 вересня 2024 року і закінчується 31 травня2025року,літнійперіод(підчасякогоосвітняроботаздійснюєтьсявідповіднодоінструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України) – з 1 червня по31серпня2025року.

Освітній процес будується на відповідному програмно-методичномузабезпеченні тапредставляє єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатівнавчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти,чинними освітніми програмами та парціальними, рекомендованими Міністерством освіти інаукиУкраїни.

Форма організації освітнього процесу – очна. Форма організації освітнього процесуможе змінюватися (визначається педагогічною радою) та залежить від безпекової ситуації вмісті.

Організоване навчання у формі занять проводиться, починаючи з 3-го рокужиття.Тривалістьзанятьстановить:

· уІмолодшійгрупі–небільше10хвилин;

· уІІмолодшійгрупі – небільше15 хвилин;

· усереднійгрупі–20 хвилин;

· устаршійгрупі–25хвилин.

Тривалістьінтегрованихзанятьстановить:

· уІІмолодшійгрупі– 20хвилин;

· усереднійгрупі–30 хвилин;

· устаршійгрупі–40хвилин.

Тривалість перерв між заняттями становить не менш 5 хвилин. Тривалість проведеннягуртковоїроботи–15-25хвилинзалежновід вікудітей.

Зметоюдосягненняочікуванихрезультатівнавчання(набуттякомпетентностей)у2023/2023 навчальному році педагогами закладу будуть проводитися різні форми організаціїосвітнього процесу, у тому числі заняття різних типів. Для якісної організації освітньогопроцесупроводятьсятакітипизанять:

· фронтальні(з усімадітьмигрупи);

· групові(10-12дітей);

· індивідуальні (1-4 дитини).видизаняття:

· інтегровані;

· комплексні;

· тематичні;

· комбіновані;

· домінантні.

Інтеграція сприяє значному скороченню організованих форм організованої діяльності(занять)та істотнознижуєнавчальненавантаженнянадітей.

Рівномірно розподіляються види активності за основними видами діяльності протягомднявзалежностівідбажаньтаінтересудітей.Окрімзанять,проводяться іншіформиспеціальноорганізованоїосвітньоїдіяльності:

· ігри(дидактичні,сюжетно-рольові,рухливі,театралізовані,ігризпіскомтаводоютаін.);

· спостереження;

· пошуково-дослідницькадіяльність;

· екскурсії;

· театралізованадіяльність;

· колективнапраця,художняпраця,господарсько-побутовадіяльністьтощо.

Фізичневиховання дітейпередбачаєпроведенняранковоїгімнастики,гімнастикипробудження, занять з фізичного розвитку в приміщенні та на повітрі, рухливих ігор та ігорспортивного характеру, загартування, фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурнихпауз між заняттями, пішохідних переходів,оздоровчих заходів та ін. Організоване навчанняуформіфізкультурнихзанятьпроводитьсязранньоговіку.

З метою реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти у ЗДОпроводиться гуртковароботазаінтересамидітейтаопитуваннямбатьків. Їїмета:задовольнятипотребийзацікавленостідитинидопевноговиду діяльності,розвиватиїїприродні, загальні та спеціальні здібності; активізувати дитячу творчість, своєчасно виявлятиобдарованість.

Вищезазначеніформиорганізаціїосвітнього процесуЗДОреалізуютьсяв рамках:

· плануроботиЗДО№7 «Віночок»на2024-2025н.р.;

· режимуроботиЗДО№7 «Віночок».

Робота з батькамиабо особами, які їх замінюють і дітьми (віком від 3 до 6(7) років)проводитьсяпідгрупамитаіндивідуальнозапланомроботипедагогів.

РОЗДІЛІV

ОПИСТАІНСТРУМЕНТИСИСТЕМИВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІОСВІТИ

4.1. Завдання моніторингового дослідження

Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей. (ЗУ «Про освіту», ст. 48)

Моніторинг – це комплекс заходів зі спостереження, які забезпечують системний довготривалий контроль за станом та тенденціями розвитку кожної дитини. Він є необхідною складовою освітньої діяльності педагога. Завдяки моніторингу педагог може з’ясувати, чи у правильному напрямі він здійснює освітній процес, і вчасно внести потрібні корективи.

Головною метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ЗДО, отримати оперативну інформацію про реальний стан та тенденції змін об'єкта діагностування для корекції педагогічного процесу.

Завдання моніторингового дослідження

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти та отримати об’єктивну інформацію.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми ЗДО.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності прикінцевій меті – вимогам Державних стандартів дошкільної освіти.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми ЗДО.

5. Надати рекомендації педагогам і батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

4.2.Інструментимоніторингудинамікирозвиткудітейусіхвіковихгруп

МоніторингздійснюєтьсянаосновівимогБазовогокомпонентадошкільноїосвітиУкраїни,освітніхпрограміплануЗДО.Зметоювиявленнядинаміки,тенденційізакономірностей та прогнозування подальшого розвитку дитини дошкільного віку у ЗДО №40у січнні проводитьсямоніторинг (для виявлення напряму і корекції освітньоїроботиздітьми,медико-соціального,психолого-педагогічного);уквітні-травні –підсумковиймоніторинг(підбиттяпідсумківжиттєдіяльностідошкільниківзатривалийперіод,визначеннярівнядосягненьдітейтавиконанняосвітніхпрограм,переглядпідсумковихзанять).

Матеріалищодоорганізаціїі проведеннямоніторингу досягнень дітейдошкільноговікузгіднозБазовимкомпонентомдошкільноїосвіти,показникидосягненьдітей,діагностичнийінструментарій,методикуобстеження,характеристикурівнівзасвоєнняпрограмовихвимогвикористановідповіднодометодичногопосібника«МоніторингдосягненьдітейдошкільноговікузгіднозБазовимкомпонентомдошкільноїосвіти:методичнийпосібник»(зазагальноюредакцією Т.В.Киричук,О.М.Кулик,Н.М.Шаповал. –Тернопіль:Мандрівець,2021р.).

ТакожвЗДОфункціонуєвнутрішнясистемаоцінюванняякостіосвітньоїдіяльностіта відбувається постійне вивчення процесів життєдіяльності (відповіднодоплануроботи).

З метою проведення цілеспрямованого і повного педагогічного обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно БКДО оцінюємо досягнення дітей кожної вікової групи за показниками (критеріями) всіх семи освітніх напрямів. Для кожної вікової групи ці критерії свої, і добираються вони з усіх розділів освітньої програми, узгоджуючись з освітніми напрямами БКДО, оскільки розвиток дитини – це цілісний процес, який відбувається в усіх освітніх напрямах, і він не може розглядатися ізольовано від жодного з них. Дуже важливо отримувати інформацію про розвиток дитини також і від батьків та враховувати її при виведенні результатів педагогічної діагностики.

Найпоширеніші методи педагогічної діагностики в ЗДО:

· контрольні та підсумкові заняття;

· міні-заняття з окремими дітьми;

· спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані);

· бесіда з дітьми (як допоміжний метод);

· метод доручень(як один із видів природного експерименту);

· вивчення продуктів праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо);

· контрольні зрізи рівнів знань та умінь дітей з різних розділів програми (нульові зрізи – у вересні, контрольні зрізи – у грудні-січні, підсумкові зрізи – у квітні-травні);

· дидактичні ігри та вправи;

· розвивальні ігри;

· вивчення листків здоров'я кожної дитини;

· анкетування (опитування) батьків;

· тощо.

Практика показує, що у роботі вихователів контрольні та підсумкові заняття займають чільне місце, оскільки одночасно можна перевірити рівень виконання освітньої програми з конкретного розділу чи освітнього напряму більшої частини дітей. Проте на такому занятті має бути присутній для фіксації показників і ведення протоколу педагогічної діагностики директор, вихователь-методист, практичний психолог чи інша доросла особа. Фіксування результатів педагогічної діагностики може проводитися одночасно двома-трьома особами (вихователь, директор, методист, психолог, батьки, студенти-практиканти тощо); їх записи зіставляються, на їх основі складається протокол обстеження (окремо по кожній дитині або у зведеній таблиці).

Вихователі у якості ведучого методу використовують спостереження за дітьми у різних видах діяльності. Цей метод ефективний для оцінки динаміки розвитку дітей, для збору первинної інформації, для перевірки фактів і відомостей, отриманих за допомогою інших методів діагностики. Проте спостереження рідко використовується як єдиний метод дослідження. Для об'єктивності відомостей і постановки «педагогічного діагнозу» проводиться комплексна діагностика за допомогою декількох методів.

Педагогічна діагностика - це основа для здійснення педагогічного моніторингу, який є безперервним, науково обґрунтованим, прогностичним і служить для ефективного розвитку педагогічного процесу. В якості результатів навчання, в дошкільному закладі проводиться також вивчення продуктів праці дошкільнят. Цей метод дозволяє визначити сформованість умінь дітей, а також деякі особистісні характеристики, необхідні для якісного засвоєння знань: відповідальність, стомлюваність, акуратність, креативність та інші.

Вивчення листків здоров’я дитини дозволяє досліднику скласти більш цілісну картину можливостей дошкільника і знайти причини виявлення проблем у вихованні та навчанні. Медична картка містить відомості про здоров'я, про темп розвитку дитини, про вроджені і набуті захворювання, про адаптаційні можливості вихованця. Відомості про батьків та місце проживання дітей допомагають краще зрозуміти умови виховання, оцінити достатність педагогічних ресурсів в сім'ї.

Педагогічна діагностика - це не стільки вивчення дітей, їх особистісних особливостей, скільки можливостей і ресурси системи виховання, педагогічного процесу, організованого в дошкільному закладі і в родині вихованця. Тому при проведенні діагностичної бесіди з дитиною за результатами пройденого програмного матеріалу можна зробити висновок про ефективність методів викладання, про компетентність педагога, про достатність педагогічного впливу і якості організації умов і форм процесу пізнання.

Результати діагностики використовуються для активного розвитку всіх учасників педагогічного процесу, для правильного підбору методів і засобів виховання, для надання своєчасної допомоги при виявленні проблем чи труднощів у роботі з дітьми.

Отже, педагогічна діагностика як самостійна галузь педагогічної діяльності вихователя:

- дозволяє об’єктивно оцінити характер і особливості виховного процесу, як процесу взаємодії і взаємозмінювання вихователя і вихованця;

- з допомогою педагогічної діагностики визначається «зона найближчого розвитку» особистості дитини;

- діагностика пов’язана з визначенням шляхів досягнення освітньої мети;

- діагностика розгорнута в часі і прослідковує виховний процес, як перехід з однієї виховної ситуації в іншу, виділяючи при цьому цикли реалізації освітніх мети і завдань;

- діагностика в виховних технологіях виступає, як індикатор і як метод виховання.

В ході педагогічної діагностики складається аналітична таблиця показників (критеріїв), оцінювання яких проводиться відповідними балами. Критерії оцінювання компетентності дошкільника мають бути не формальними – не кількісними (виконав, запам'ятав, зробив, повторив, відобразив тощо), а якісними (як саме виконав - самостійно, раціонально, старанно, творчо, точно чи за допомогою інших, шляхом простих маніпуляцій, похапцем тощо).

4.3. Основні критерії визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку та її готовності до навчання у НУШ

Дошкільна освіта є стартовою платформою особистісного розвитку дитини. Наступність та перспективи розвитку дитини в ЗДО та у початковій школі забезпечується завдяки:

- використанню форм та методів освітньої роботи, які відповідають віку дітей;

- визначенню спільних для дошкільної та початкової освіти принципів, методичних підходів, адекватних віку дітей провідних видів діяльності;

- послідовному збагаченню результатів освіти, які висвітлено у формуванні компетентностей дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.

Компетентності, що сформовані у дошкільників у різних видах діяльності за освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі мистецтва», «Дитина в сенсорно-пізнавальномупросторі», «Мовлення дитини», «Гра дитини» –створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освіти на наступних рівнях освіти – у початковій та середній школі. Всі освітні напрями (зміст дошкільної освіти) мають продовження у початковій школі через освітні галузі: мовно-літературну, математичну, природничу, технологічну, інформаційно-цифрову, соціальну, здоров’язбережувальну, громадянську та історичну, мистецьку, фізкультурну та ін.

У таблиці подано основні критерії визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку та її готовності до навчання у НУШ, на які орієнтуються педагогічні працівники ЗДО та батьки вихованців на кінець навчального року:

№ п\п	Критерії готовності до школи за БКДО-2021 та освітньою програмою «Дитина»	Оцінка (за 4-х бальною шкалою)
		4	3	2	1	0
ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ»
1.	Визначає і правильно називає частини тіла та основні органи, їх елементарні функції; знає про призначення органів чуттів (очі, ніс, вуха, язик, пальці); дотримується правил їх охорони.
2.	Називає ознаки етапів життя людини – дитинство, юність, зрілість, старість.
3.	Має знання про основні чинники збереження здоров’я (рухова діяльність, загартування, щоденна ранкова гімнастика, масаж, правильне харчування, безпечна поведінка, гігієна тіла тощо).
4.	Орієнтується в основних показниках власного здоров’я; називає основні ознаки захворювання; виконує окремі лікувальні процедури (під наглядом).
5.	Відрізняє корисну їжу і напої від шкідливих; орієнтується в ознаках спраги та голоду; має знання про значення питної води для здоров’я.
6.	Самостійно виконує основні гігієнічні процедури, володіє елементарними навичками особистої гігієни; контролює власну поставу.
7.	Знає правила безпечної поведінки вдома, у дитячому садку, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчиках; знає про стихійні явища, їх наслідки та безпечне поводження під час їх виникнення.
8.	Знає правила поводження з незнайомими предметами, речовинами, ліками.
9.	Знає правила пожежної та електробезпеки; дотримується ПДР, знає основні дорожні знаки; вміє скористатися телефонами служб допомоги 101, 102, 103, 104.
10.	Диференціює поняття «безпечне», «небезпечне», «свої», «чужі».
11.	Негативно ставиться до шкідливих звичок; розрізняє хороші-погані звички.
12.	Вміє виконувати гімнастичні вправи, бере активну участь у рухливих іграх.
13.	Володіє основними рухами, загальнорозвивальними вправами та вправами спортивного характеру (відповідно до вимог програми).
14.	Має сформовані фізичні якості: швидкість, спритність, сила, витривалість, гнучкість.
15.	Орієнтується в ознаках статевої належності; з повагою ставиться до протилежної статі; радіє своєму імені, прізвищу, по батькові, які вказують на її належність до роду, своєї сім’ї, її традицій і звичаїв.
16.	Знає свої права та обов’язки, захищає свою власну думку та гідність.
17.	Розуміє зміст понять «авторитет», «совість», «справедливість».
18.	Має свої уподобання, прихильності, інтереси; орієнтується в основних емоціях і почуттях, намагається стримувати негативні емоції; диференціює добро і зло.
19.	Дотримується статево-рольової поведінки; вміє поводитися довільно.
20.	Має певну думку про себе, може сформулювати узагальнене судження про себе.
*Середній бал*
ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «ДИТИНА В СОЦІУМІ»
1.	Знає, що сім’я – це об’єднання близьких людей, які проживають разом, мають спільне господарство, піклуються одне про одного, ставляться до старших і молодших членів родини з любов’ю, повагою і довірою.
2.	Вміє розповісти про кожного члена сім’ї, охарактеризувати особливості його зовнішності і характеру, звички, спосіб життя, улюблені заняття.
3.	Розуміє, що батьки – найрідніші люди, які доглядають та виховують своїх дітей, ставляться до них з любов’ю, повагою і турботою.
4.	Знає, що рідні брати і сестри – це діти, народжені одними батьками.
5.	Знає, що бабуся і дідусь – це батьки мами й тата, шанобливо ставиться до них, піклується про їхнє здоров’я.
6.	Співчуває хворим членам родини, надає посильну допомогу.
7.	Має уявлення, що родина об’єднує всіх родичів мами і тата; знає про свій рід, його історію; бере участь у складанні родовідного дерева.
8.	Проявляє інтерес до спільних родинних справ, сімейних традицій, свят, зустрічей, фото-та фільмотек.
9.	Проявляє чуйність та уважність, прагне бути причетною до спільних турбот і проблем сім’ї; вміє проявляти любов і турботу про рідних та близьких.
10.	Диференціює рідних, знайомих, чужих людей та знає, як з ними поводитися.
11.	Має уявлення про різноманітність різних професій, професійну діяльність рідних і знайомих дорослих; виявляє інтерес до різних професій дорослих.
12.	Має сформовані уявлення про школу, де буде навчатися, знайомитися з новими педагогами й однолітками (вчителями, школярами, учнями).
13.	Має уявлення про доброту, гуманність, щирість, милосердя, справедливість, чесність як важливі риси людини.
14.	Розуміє зміст понять «дружба» і «товаришування»; має уявлення про дружбу як прояв взаємної довіри, відданості і поваги між людьми; має своїх друзів, до яких проявляє особливу прихильність.
15.	Обізнана з віковими групами свого ЗДО (молодша, середня, старша) та правилами взаємодії між дітьми у групі, яку вона відвідує; знає колектив працівників ЗДО та активно з ними спілкується.
16.	В разі потреби вміє звернутися за допомогою до незнайомої людини (поліцейського, водія, контролера у транспорті, продавця чи охоронця у магазині).
17.	Обізнана з різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, хлопчики, дівчатка, молоді люди, літні).
18.	Знає, що живе в Україні (на Батьківщині), що вона українка, розмовляє українською мовою; знає Державні та народні символи, національний одяг, народні ремесла, національних героїв, народні та державні свята.
19.	Знає, що з людей складаються різні народи, які живуть у різних країнах і мають свою мову, культуру, традиції; усвідомлює існування відмінностей у їх зовнішньому вигляді, їжі, способі життя.
20.	Проявляє почуття патріотизму, прагнення жити в мирі і злагоді з усіма народами; диференціює поняття «добро» і «зло».
21.	Дотримується елементарних форм культури спілкування та мовленнєвого етикету з рідними, іншими дорослими, однолітками.
*Середній бал*
ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «ДИТИНА У СВІТІ МИСТЕЦТВА»
1.	Знає адресу проживання, адресу дитячого садка: село, вулиця, номер будинку, район, область, країна.
2.	Знає різницю між сільським і міським житлом і побутом, його сучасним і минулим; розуміє залежність рівня життя людини від житлово-комунальних послуг.
3.	Усвідомлює, що для життя людини потрібні предмети побуту і вжитку (меблі, посуд, побутові електроприлади).
4.	Розрізняє і називає різні види транспортних засобів (наземний, підземний, повітряний, водний, спеціальний, сільськогосподарський транспорт); засоби комунікації (телебачення, радіо, газети, журнали, телефон, Інтернет, факс); соціальні установи (вокзал, аеропорт, музей, театр, цирк, школа, лікарня, аптека, магазин).
5.	Знає основні професії, їх значення (промислові, будівельні, спеціальні, сільськогосподарські, творчі).
6.	Має елементарні знання про виробництво різних предметів ужитку, технічних приладів та знарядь, технічних засобів і зв’язку, продуктів харчування, гігієни тощо.
7.	Оперує узагальнювальними поняттями (меблі, одяг, транспорт, білизна, знаряддя, побутові прилади).
8.	Володіє навиками самообслуговування, праці в природі і побуті, господарсько-побутової праці.
9.	Розуміє поняття «бережливість», «ощадливість», «економність», бережно ставиться до предметів навколишньої дійсності, особистих речей.
10.	Застосовує елементарні економічні поняття (товар-гроші, ціна, дешево-дорого, зарплата, бюджет, прибуток, реклама, банк); ощадливо ставиться до речей, грошових витрат, рахує гроші (1, 2, 5, 10 грн).
11.	Обізнана з властивостями різних матеріалів, технологією їх використання; дотримується правил безпечної діяльності.
12.	Розрізняє види мистецтва: декоративно-прикладне, живопис, графіка, скульптура, архітектура, дизайн.
13.	Володіє прийомами роботи з різними зображальними матеріалами (фарби, олівці, фломастери, пастель, глина, пластилін, тісто, папір, тканина, природній матеріал).
14.	Володіє технічними прийомами роботи з різними матеріалами при малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні, в художній праці.
15.	Застосовує виражальні можливості лінії, кольору, ритму, композиції; експериментує, змішуючи кольори.
16.	Називає прізвища, твори улюблених вітчизняних та зарубіжних митців, пригадує їхній зміст, порівнює твори; експериментує з картинами.
17.	Володіє нетрадиційними техніками малювання.
18.	Називає основні жанри музичного мистецтва (пісня, марш, танець); виразно співає дитячі пісні, володіє елементарною технікою виконання хороводів, танців, рухів.
19.	Розрізняє і називає дитячі музичні інструменти, відтворює на них прості ритмічні мелодії.
20.	Має уявлення про вокальну та інструментальну музику; має досвід індивідуального та колективного виконання твору; володіє своїм голосом, співає легко, дзвінко.
21.	Називає композиторів і їх твори; охоче слухає та може дати характеристику музичного твору.
22.	Називає різні види театрів, має навички перевтілення у сценічний образ (позитивний, негативний); артистично виконує ролі, імпровізує, емоційно реагує на зміст вистави; творчо застосовує художньо-мовленнєвий та музично-пластично-пісенний досвід у театралізації, святах і розвагах.
23.	Розрізняє види літературного мистецтва (вірш, казка, оповідання, байка); називає автора твору; вміє декламувати вірші напам’ять, переказувати знайомі казки, мультфільми, застосовувати усну народну творчість в іграх та у спілкуванні; вдається до римування та словотворчості; експериментує з казками.
24.	Має навички образного мовлення, дотримується мовленнєвого етикету.
*Середній бал*
ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «ДИТИНА В ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ»
1.	Має знання про Землю як планету, на якій живе людство, її форму, складники (повітря, суша, вода); «суходіл» як тверду поверхню землі (материки), її форми (рівнини, пагорби, гори, яри); корисні копалини (вугілля, газ, нафта, торф тощо); клімат (сухий, вологий, холодний); орієнтується на глобусі та карті України.
2.	Має знання про вітер, повітря, воду (її стани), ґрунт і їх значення для життя на Землі.
3.	Розпізнає і називає рослини: 3-4 види дерев (каштан, липа, тополя, акація, ялина, сосна, береза, дуб, клен, горобина); плодові (яблуня, груша, слива, вишня); овочі (картопля, морква, капуста, огірок, помідор, цибуля, часник, квасоля, редис); кімнатні (фікус, бегонія, лілія амазонська, традесканція, алое, клівія); 3-4 види квітів (жоржини, айстри, пролісок, фіалка, підсніжник, тюльпан, нарцис, морозці); ягоди (полуниця, суниця, чорниця, малина, смородина); фрукти (яблуко, груша, слива, вишня); кущі (бузок, жасмин).
4.	Знає., що гриби бувають їстівні (сироїжки, білий гриб, маслюк, лисички) та отруйні (мухомор, біла поганка); з ними слід поводитися обережно.
5.	Має уявлення про лікарські рослини і їх властивості (кропива, подорожник, чистотіл, нагідки, безсмертник, м’ята, ромашка, мати-й-мачуха тощо).
6.	Знає свійські (кішка, собака, свиня, коза, кінь, кролик, корова, вівця), дикі тварини (заєць, ведмідь, вовк, лисиця, білка, їжак, тигр, мавпа, слон, лев, носоріг, жираф, кенгуру), особливості їхнього зовнішнього вигляду, будови тіла, умов проживання у різні пори року; називає дитинчат тварин.
7.	Має знання про рибок акваріума, розрізняє їхню будову, знає умови догляду, як пересуваються; розрізняє риб (лящ, щука, короп), земноводних і плазунів (жаба, гадюка, вуж).
8.	Розрізняє і називає 5 -6 видів птахів (горобець, ворона, голуб, синиця, снігур, ластівка, грак, шпак, яструб, жайворонок) за їх розміром, забарвленням, голосами; свійських птахів і їх дитинчат (півень, курка, качка, гуска, індик); 3-4 види комах (муха, комар, жук, бджола, жук-сонечко, метелик-лимонниця, коник-стрибунець, мураха, павук); помічає зміни, що відбуваються у їх поведінці в різні пори року.
9.	Називає пори року, їх характерні ознаки; розуміє зв’язки між погодними умовами та їх наслідками для рослин, тварин, людей; фіксує зміни в природі у календарях погоди і природи.
10.	Знає про хмари, їх види, причини утворення ( перисті, купчасті, шаруваті), вплив на зміну погоди; види опадів та явищ після негоди (дощ, град, блискавка, веселка, сніг, заметіль, хуртовина, ожеледиця), їх вплив на стан природи.
11.	Має знання про стихійні лиха (шторм на морі, посухи на землі, пожежі, землетруси, виверження вулкану), їх наслідки для природи та людини; має навички правильного поводження у небезпечних ситуаціях.
12.	Знає і розрізняє основні властивості води, каміння, піску, глини, корисних копалин; розуміє їх значення у житті людини та правила їх бережного використання.
13.	Експериментує з водою, піском, снігом, камінням, черепашками, пір’ям, насінням, листям дерев, шишками, каштанами; дотримується простих правил безпечного поводження з ними.
14.	Усвідомлює зв'язок природи та життєдіяльності людини: обробляє землю, вирощує харчові та технічні культури, будує житло, працює і відпочиває.
15.	Знає, що існують позитивні (створення заповідників, занесення до Червоної книги, очищення водойм, прибирання і переробка сміття) та негативні наслідки діяльності людини (вирубка лісів, обробка землі хімікатами, забруднення водойм та повітря, захаращення сміттям).
16.	Має уявлення про природоохоронну діяльність людей у своєму регіоні, населеному пункті.
17.	Має уявлення про основні об’єкти Космосу (Сонце, Місяць, зірки, планети Марс, Юпітер, Венера); розуміє вплив Космосу на стан життя на Землі (спалахи на Сонці – магнітні бурі на Землі – погане самопочуття людей); знає, що Земля робить один оберт за рік навколо Сонця.
18.	Знає, що космонавти літають у Космос на космічних кораблях, вивчають його за допомогою супутників та космічних станцій; знає ім’я першого космонавта Юрія Гагаріна.
*Середній бал*
ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ»
	Порівнює множини за кількістю, використовує слова «багато», «мало», «більше», «менше», «стільки ж», «однаково».
	Лічить в межах 10 (20) у прямому та зворотному порядках, користується кількісними та порядковими числівниками.
	Знає цифри від 0 до 10.
	Лічить парами, трійками, п’ятірками.
	Визначає кількісний склад числа в межах 10.
	Порівнює суміжні числа в межах 10.
	Складає числа з двох менших в межах 10; розуміє поняття «на 1\2 одиниці менше\більше».
	Виконує математичні дії на додавання та віднімання, використовує знаки «+», «−», «=», «<», «>».
	Знає структуру задачі; розв’язує елементарні математичні та логічні задачі; здійснює найпростіші усні обчислення на додавання та віднімання.
	Знає площинні (трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, круг, овал) та об’ємні (куб, куля, циліндр, конус, піраміда) геометричні фігури, їх елементи.
	Має уявлення про різні множини: посуд, одяг, транспорт, іграшки, меблі тощо
	Вимірює величини, користуючись умовною міркою: смужкою, долонею, олівцем, стрічкою тощо.
	Порівнює предмети за величиною (довжиною, шириною, висотою, об’ємом та масою; знає одиниці вимірювання (см, м, л, г, кг).
	Викладає серіаційний ряд в порядку зростання\спадання певних ознак величини та маси:тонкий-тонший-найтонший; короткий-довший-найдовший; високий-вищий-найвищий; легший-важчий-найважчий, глибокий-глибший-найглибший.
	Орієнтується в просторі (ближче, далі, ліворуч, праворуч, всередині, від, над, зверху, внизу, перший, останній тощо).
	Називає в певному порядку пори року, місяці, дні тижня, частини доби.
	Встановлює послідовність подій: сьогодні, вчора, завтра, раніше, потім, зараз.
	Визначає час за допомогою годинника (з точністю до півгодини).
	Моделює, експериментує в довкіллі, користується планом, схемою, моделями.
	Розрізняє форму, величину, колір, вагу, фактуру; розподіляє предмети на площині, складає орнаменти з різних за кольором, розміром геометричних фігур.
	Знає, що сприймає об’єкт різними органами чуття: зором, дотиком, нюхом, слухом, смаком.
	Розрізняє і називає властивості, якості предметів (гладкий, шорсткий, м’який, металевий, дерев’яний, скляний, бавовняний тощо).
	Володіє прийомами узагальнення, класифікації, порівняння, зіставлення.
*Середній бал*
ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «ГРА ДИТИНИ»
	Самостійно організовує різні види ігор; надає перевагу грі як провідній діяльності; використовує власний досвід для створення ігрових задумів.
	Знає багато рухливих ігор; охоче бере участь у руховій діяльності; придумує власні ігри; дотримується правил гри, погоджує свої дії з діями однолітків.
	Знає українські народні ігри малих форм, розуміє зміст примовок, закличок, лічилок, мирилок, загадок; вміє погоджувати дії зі словами, самостійно складати подібні віршовані тексти.
	Знає хороводні ігри; бере участь у них, розуміє зміст хороводних пісень.
	Розгортає елементарну сюжетно-рольову гру з 2-3 і більше ігрових ситуацій, будує рольові діалоги з її учасниками, пропонує сюжет і ролі для інших дітей.
	Грає на самоті та об’єднується з однолітками; творчо розвиває сюжет.
	Покладає на себе одну-дві з 2-3 ролей; добирає предмети, іграшки, атрибути для неї, предмети-замінники, різні будівельні споруди для обігрування; розрізняє головні та другорядні ролі, бажані та небажані для себе, легкі і складні, цікаві і нецікаві.
	Виявляє бажання переходити від нечисленних ігрових угруповань до більш численних; діє злагоджено з іншими дітьми, проявляє ініціативу.
	Грає з будматеріалом і конструкторами (зокрема LEGO), природним і штучним матеріалом; розрізняє і правильно називає складові конструкції; створює власні споруди за зразком, умовою, задумом.
	Вміє розподіляти в іграх ролі за статевим принципом; імітує в іграх професій-ні жіночі і чоловічі якості і вміння; відтворює статево-рольову поведінку.
	Охоче грає в дидактичні ігри на ознайомлення з формою, кольором, величи- ною предметів, живою та неживою природою, природними явищами, з працею людей різних професій та моральними якостями людини тощо; свідомо і вимогливо дотримується ігрових правил.
	Проявляє інтерес до інтелектуальних ігор (загадки, кросворди, ребуси, чайнворди, шашки, шахи, вікторини тощо), до різноманітних мозаїк, пазлів, розрізних картинок, лото, кубиків з картинками й іншого настільного матеріалу та комп’ютерних ігор з наочними екранними образами.
	Приймає активну участь в іграх-розвагах (народних, авторських); охоче проводить рухливі ігри, ігри-естафети, ігри-атракціони на вулиці, відстоюючи право на вибір гри.
	Знає, впізнає і називає глиняні, дерев’яні, металеві українські народні іграшки та місце їх виготовлення (Опішня, Косів, Яворів тощо).
	Обізнана з різними видами іграшок; грається з українськими народними іграшками та іграшками з природних матеріалів, виготовлених власноруч.
	Самостійно організовує ігри-драматизації та театралізовані ігри різних видів; драматизує знайомі казкові сюжети та реальні життєві ситуації; веде простий діалог з іншими учасниками гри, використовуючи міміку, жести, виразну мову.
	В спільних іграх дотримується рольових способів поведінки, мовленнєвого етикету, намагається бути справедливою та уникати суперечок.
	Наводить порядок в ігровому куточку; бережно відноситься до іграшок; знає місце кожної іграшки в ігровому куточку; проводить дрібний ремонт іграшок.
	Виявляє творчість, імпровізацію, пропонує оригінальні ідеї для покращення гри, реалізує власні ігрові задуми.
*Середній бал*
ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «МОВЛЕННЯ ДИТИНИ»
	Чітко вимовляє всі звуки рідної мови.
	Знає і розрізняє всі голосні звуки.
	Знає і розрізняє на слух тверді і м’які приголосні звуки.
	Має розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання.
	Розрізняє слова: «звук», «склад», «слово», «речення».
	Визначає кількість слів у реченні і їх місце.
	Визначає на слух кількість звуків, їх місце у слові (5-6-ти звукові слова).
	Ділить слова на склади, визначає їх кількість у слові (2-3).
	Визначає наголос (наголошений, ненаголошений склад).
	Робить звуковий аналіз слів (за допомогою схем, фішок та без них).
	Знає назви букв алфавіту. Читає склади, слова, речення.
	Вживає синоніми, антоніми, епітети, метафори, омоніми, багатозначні слова, фразеологічні звороти, узагальнювальні слова складні слова.
	Називає ознаки, якості, властивості предметів, явища, події.
	Знає прислів’я, приказки, потішки, загадки, скоромовки, складає казки.
	Знає формули мовленнєвого етикету, вживає лагідні слова.
	Вживає всі частини мови і граматичні форми (рід, число, відмінок).
	Утворює нові слова за допомогою суфіксів, префіксів, однокореневі та складні слова.
	Розрізняє слова-назви, слова-дії, слова-ознаки, слова-помічники.
	Вживає прості та складні (до 10-15 слів) речення зі сполучниками, сполучними словами, однорідними членами, прямою мовою.
	Може скласти окличне, питальне, розповідне речення (за схемами та малюнками).
	Вільно і невимушено вступає в розмову, використовує різні форми звертання, вміє запитати і відповісти на запитання.
	Будує різні форми діалогу (полілогу) між 2-4 дітьми.
	Складає різні види розповідей (описові, сюжетні, творчі, розповіді-міркування), переказує близько до тексту знайомі казки, оповідання.
	Володіє навичками культури мовного і мовленнєвого спілкування.
	Володіє навичками практичного спілкування в різних життєвих ситуаціях.
	Має добре сформовані передумови читання та письма.
	Рука готова до письма.
*Середній бал*
Підсумок

Основні показники, що характеризують найістотніші сторони розвитку дитини напередодні її вступу до НУШ

Готовність дитини до школи та подальших шкільних навантажень – це досягнення нею психофізіологічного, інтелектуального та особистісного розвитку, які засвідчують її здатність бути активним суб’єктом шкільного життя взагалі та навчальної діяльності зокрема. Основними показниками, що характеризують найістотніші сторони розвитку дитини напередодні її вступу до НУШ є:

· сформовані основні фізичні якості, рухові уміння, культурно-гігієнічні, оздоровчі навички та навички безпеки життєдіяльності; здорова, не має хронічних хвороб;

· працездатна, утомлюється лише після чималого навантаження;

· сформований позитивний образ «Я», створена база особистісної культури дитини;

· сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, працелюбність, людяність, допитливість, ініціативність, справедливість, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самовладання, самоставлення, самооцінка, гідність, креативність.

· сформовані навички соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим; утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;

· сформований інтерес та вміння розуміти інших, бажання долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, вміння оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей, узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства;

· сформовані уявлення про природу планети Земля та Всесвіт;

· розвинута емоційно-ціннісна відповідальність екологічного ставлення до природного довкілля, сформовані навички дотримання правил природокористування;

· сформована готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою;

· сформоване почуття краси в її різних проявах, ціннісне ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва;

· розвинуті творчі здібності;

· сформовані елементарні трудові, технологічні та художньо-продуктивні навички, самостійність, культура та безпека праці;

· сформовані навички культури споживання;

· сформоване вміння будувати дружні, партнерські стосунки та ігрові об’єднання за інтересами;

· сформовані доступні уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу;

· сформована здатність застосовувати отримані знання у практичній діяльності, володіти способами пізнання дійсності;

· розвинуте наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне мислення;

· сформований інтерес до пошуково-дослідницької діяльності;

· здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації; має сформовані елементарні математичні уявлення, цілісну картину світу;

· сформована компетентна поведінка в різних життєвих ситуаціях;

· сформована культура мовлення та спілкування;

· засвоєні навички володіння елементарними правилами користування мовою у різних життєвих ситуаціях;

· сформовані загально-навчальні уміння: розуміє мету діяльності, планує і виконує необхідні дії, контролює та оцінює свої результати; доводить розпочате до кінця;

· сформовані організаційні вміння: уміє організовувати робоче місце, орієнтується в часі, виконує вказівки педагога, вміє працювати з посібниками;

· спостерігається прагнення до утвердження у новій соціальній ролі – школяра; свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя; хоче йти у школу.

СХВАЛЕНО

Протокол засіданняпедагогічної ради ЗДО №7 «Віночок»

від 22.08.2024 №3